Про попа i дiдуся що впiймав карася

Ще з дитинства свого помню спів дідуся
Як то піп захотів упіймать карася
Час невпинно сплива та здається мені
Ніби вчора я чув дідусеві пісні.

Сіп, сіп, сіп, рибка сіп, не впіймав тебе піп
Мабуть хисту не мав і тебе не впіймав
Сіп, сіп, сіп, рибка сіп, не впіймав тебе піп
А зловив тебе я люба рибко моя.

Іду я долиною дивлюся біля ставу
Розсівся під вербою великий рижий піп
Він трусить бородою, – й торбиною пустою
Сердито споглядає бо ж рибки не впіймав

Сіп, сіп, сіп, рибка сіп, не впіймав тебе піп
Мабуть хисту не мав і тебе не впіймав
Сіп, сіп, сіп, рибка сіп, не впіймав тебе піп
А зловив тебе я люба рибко моя.

Вертаюсь попід тинном, несу важку торбину
Тріпочуться в торбині гарненькі карасі
Підсмажені, смачнії – бажань моїх ви мрії
Я з’їм вас з аппетитом та з дітками усі.

Сіп, сіп, сіп, рибка сіп, не впіймав тебе піп
Мабуть хисту не мав і тебе не впіймав
Сіп, сіп, сіп, рибка сіп, не впіймав тебе піп
А зловив тебе я люба рибко моя.

Підходить піп до столу, схилив чоло до долу
Засмучений, змарнілий на лаву важко сів
Слюну нудну ковтає, бо ж з’їсти що немає
І скромне подояніє, – він жадібно поїв.

Сіп, сіп, сіп, рибка сіп, не впіймав тебе піп
Мабуть хисту не мав і тебе не впіймав
Сіп, сіп, сіп, рибка сіп, не впіймав тебе піп
А зловив тебе я люба рибко моя.

В чім життєйська тут суть? Як з мораллю тут буть?
Я ж до столу присів, їм смачних карасів
Ось і пісня уся про попа й дідуся
Хто трудитись не вмів – смачно не попоїв.

Сіп, сіп, сіп, рибка сіп, не впіймав тебе піп
Мабуть хисту не мав і тебе не впіймав
Сіп, сіп, сіп, рибка сіп, не впіймав тебе піп
А зловив тебе я люба рибко моя.
2009р.