Письма к Вере... по украински - 3

                Herbert Neufeld

ЛИСТИ ДО ВІРИ - 3 -
"З н о в у   й   з н о в   к р и ч у   л е д в е   ч у т н о,   р і д н а,   д о   т е б е"


...гортаймо хвилини й хвилинки й напів- і чверть- і секунди...   
однаково – мов сторінки хвильових на радість листів,
що хвиля по хвилі стрибають в далеке-далеке ніку'ди...
…ковтаймо тумани, де вічність втрачає ганебну свою нечутливість,
виходить із себе, говорить щось, діє, ламає, будує,
кохається з лісом на обрії, виховує гори і море, й ще подбавши…
вмирає нарешті і то на очах і по віях у сосен, беріз і осік.
(та плачуть при цьому, як правило, тількі обрійні гаї...)
І плетіво напів-несказаних слів, недочутих казок, непроявлених снів,
недодуманих поглядів, на півдорозі утрачених мрій, незмальованих образів,
недолюблених друзів, коханних-чи-ні героїв романів, вертепів й пісень,
недослуханих му'зик  –  крадуть на вулицях в нас пауки
і без сорому у паутину свою заплетають, ловлячі мух
за допомогою чо'гось, що найдорожче мабуть було у нашім житті...
А ми з тобою ідем, ідем, ідем і зовсім, зовсім
не вклопоталися цим усім (бо рука у руці!) …так і ідем
собі далі в майбутнє і не загубимось будьмо й не заблукаймо
та одного одне вже не позбудимося ніколи... хіба що забудьмо?
авжеж!..  авжеж...  авжеж...  авжеж!..  а вжеж...  а вже ж...  а...



            (із вдячнистю до авторки джерела інспірації для цих рядків!)