А первый сонет. Коваленко

"А перший сонет – це сонет про життя..."

А перший сонет – це сонет про життя,
 Що Богом нам кожному дане,
 Ця іскра мала у морях небуття –
 Чи щастя воно, чи кайдани?

 Чи ж можна прожити його без пуття,
 Лишати гріхи і догани?
 Ніколи не зможе твоє каяття
 У серці загоїти рани.

 І будеш носити важенний тягар,
 Якщо ти змарнуєш божественний дар,
 Це диво з найбільших чудес.

 Життя – не перелік змарнованих літ,
 Життя твого духу – до Бога політ,
 Життя – це порив до небес.
---------------------------------
«А первый сонет – то о жизни сонет…» И.Е.Коваленко

А первый сонет – то о жизни сонет,
Что каждому данна от Бога.
То – малая искра в скитаниях лет,
То – счастье иль ноша в дорогу?

И может идти ль той дорогой поэт,
Оставив грехов себе много?
Ты кайся-не кайся – прощения нет,
И сердце не лечат острогом.

Ты будешь нести неподьёмнейший груз,
Божественный дар из несомкнутых уст.
То – чудо великих чудес.

Ведь жизнь – то не список годов, что прошли,
Жизнь духа – то к Богу полёт от земли,
Ведь жизнь – то порыв до небес.

(27.08.2018)