Нiч окремо i день - окремо
Неможливе завжди на межі.
У чеканні ми всі живемо,
Та у долі свої рубежі.
Несподівані миті єднання
Наших поглядів попри час,
Я окремо і ти окремо,
Та єднає щось спільне нас.
І за обрієм – тільки СВІТЛО,
Бо ми знаємо ціну ЖИТТЯ.
Я чекаю пориву вітру,
Що прорветься із небуття.
І сьогодні дощем потужним
Небо виллє свою біду.
Я казала, щоб був ти мужнім,
Та чомусь зараз слів не знайду.
Тільки сльози дощем вмивають
І єднає коханням ЧАС
Бо ГЕРОЇ НЕ ПОМИРАЮТЬ,
Захищають ГЕРОЇ нас!
А ми мужньо їх зустрічаємо,
Хоча в вічність вони пішли,
Бо НАДІЮ єдину маємо –
НЕ ДАРЕМНО ВОНИ ПОЛЯГЛИ!!!
Свидетельство о публикации №118072408932