Я шукаю себе увесь час у минулому,
Та постійно знаходжу чомусь у тобі.
У тих днях, що роками давно промайнули,
У дівочій болючій нестерпній журбі.
І не можемо ми, аж ніяк, розминутися.
В ті хвилини та миті, що ДОЛЕЮ звуть.
На РОДУ, що написане – мусить відбутися.
І це ЩОСЬ дуже міцно тримає нас ТУТ!
Це - доля
© Copyright: Еременко Губарева Ирина, 2018
Свидетельство о публикации №118072408880
Свидетельство о публикации №118072408880
Рецензии