Я іду по твоїй тіні.
Захід сонця у нас справа.
Вже на півночі хмари сині.
А над нами пливе заграва.
Ох, які ж кольори чисті!
Позолота крізь нас ллється.
Навіть трави тут золотисті!
Й золота мошкара в'ється!
Я іду по твоїй тіні.
Клуби пилу вдогін шовком.
Ми в казковій якійсь країні?
І ні назви! Ні заголовка!
Палахтить небокрай, грає!
Юні ми під його сяйвом.
Не сумуй, що життя минає.
За прожитим тужити - зайве!
****
Догорять угорі корали...
За загравою - чуєш? - хорали!
***
© Copyright: Светлана Касянчик, 2018
Свидетельство о публикации №118072401341
Свидетельство о публикации №118072401341
Рецензии