*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/)
У світі злому і холодному
де щастя зіткане з прощань
чи ми пробачим одне одному
цю несподівану печаль,
Чи будем вік себе картати?
Але за віщо, Боже мій!
За те, що серце калатати
посміло в ніжності німій?!
За ті передані привіти?
За тихий погляд, що п'янить?
Нехай це сонечко посвітить.
Нехай ця туга продзвенить
*** (вольный перевод П.Голубкова)
В жестоком мире и холодном
Где счастье уплывает в даль,
Простим друг другу ли сегодня
Мы столь нежданную печаль,
Иль будем век себя стыдиться?
Только за что же, Боже мой!
За то, что смело сердце биться
В плену у нежности немой?!
За те случайные приветы?
За тихий взгляд, что так пьянит?
Пусть это солнышко посветит.
Тоска пусть эта прозвенит.
Прощание с украинского
© Copyright: Петр Голубков, 2018
Свидетельство о публикации №118072305179
Свидетельство о публикации №118072305179
Рецензии