Чи ти...
Чи я...
Чи сон недільний...
Чи хтось, забутий на віки
у незабутності похмільній,
що запліта нас у вінки...
Бажав? - Лови!
Бажав? - Отримай!
Бажав? - Пірнай у вічну мить
своєї стриманої рими,
в якій нічого не болить...
Бо там - пітьма...
Бо там - розпука...
Бо там - мелодія без нот
тихенько грає сни і муку
сердець, що йдуть на ешафот...
А, може, ніч?..
А, може, крига?..
А, може, крила на спині?..
Любов - ненависті відлига,
що нас рятує навесні...
І все - вона...
І все - для неї...
І все - зневірені стежки
рабів до власної ідеї
про щастя, волю і зірки...
Втеча
© Copyright: Александр Ноцкий, 2018
Свидетельство о публикации №118072301825
Свидетельство о публикации №118072301825
Рецензии