В дн1 розриву
І як завжди буває в дні розриву,
До нас постукав привид перших днів,
І в срібній розкоші вербичка сива
Знов увірвалась щемом почуттів.
Гіркі, несамовиті, гонорові, -
Лиш очі - не посміли від землі, -
Блаженно заспівала птаха знову
Про те, що ми обоє берегли.
Антоніна Грипа
ОРИГИНАЛ СТИХА
И как всегда бывает в дни разрыва,
К нам постучался призрак первых дней,
И ворвалась серебряная ива
Седым великолепием ветвей.
Нам, исступленным, горьким и надменным,
Не смеющим глаза поднять с земли,
Запела птица голосом блаженным
О том, как мы друг друга берегли.
Анна Ахматова
Иллюстрация - Ольга Делла-Вос Кардовская. Ахматова 1914г,
взято из открытых источников Интернета
Свидетельство о публикации №118072201401