Менi не байдуже...

            МЕНІ НЕ БАЙДУЖЕ...

Мені не байдуже, коли в моїй країні
Правду на блуд звели, а трелі солов’їні
У спів Сирен спотворили й Людині
Долі шляхи плетуть облудливо причинні.

Мені не байдуже як на народній спині
Хліви із бісеру лаштують собі свині
В людській подобі й рохки блювотинні
Вдають за мову й сурми янголині.

Коли ґвалтують совість в свят-ряднині,
А честь запродують й глузують з милостині
Мені не байдуже... Я ігрища тваринні
Не перевтілю в цінності родинні

Й у сенс буття. Коли хтось в серцевині
Глумом гризе життя і шмарклі жабуринні
В Любов жбурля – не гріх? Чи у стернині
Ще є зерно? Чи є дух в мертвечині?

Мені не байдуже, коли мінливоплинні
Божки удавані віщують Батьківщині
Оманливі дива і в злидні баговинні
Цей рай занурюють, в тенета хомутинні.

Я зневажаю ниць (там душі – в комірчині),
Блюзнірство, рабство дум і волю в домовині.
Не байдуже мені як у майбутній днині
Йтися крізь час буде моїй й твоїй дитині…

                Павло Гай-Нижник
                19 липня 2018 р.