Співала скрипка в музиці дощів,
І били дріб поважні барабани,
А осінь йшла у мокрому плащі
Стежками зради, підлості й обману…
Вона несла корзину злих розлук,
У пазусі – ридання і печалі.
Сліди глибокі виболених мук
Зимовими й осінніми ночами…
Вона збирала в пелену - калин
Терпкі червоні ягоди для трунку.
Варила зілля з м’яти й горобин,
Холодний був щоб присмак поцілунку.
Жбурляла листям в дзеркало калюж,
На скрипці рвала виболені струни…
Із крил печальних одиноких душ
Зривала рештки вітряні фортуни…
Та я в думках своїх не розгублюсь,
Мене до літа вернуть мої весни.
І я назустріч щастю посміхнусь,
Й кохання, вірю, вогником воскресне…
Верю
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118072108165
Свидетельство о публикации №118072108165
Рецензии
Спасибо за чудесную поэзию....не знаю украинского языка,но читаешь и понимаешь...поэзия на всех языках остается поэзией души,а потому люба сердцу...всего самого доброго в жизни,Татьяна!Верою живём и будем жить...с теплом души,София
София Киларь 11.09.2018 13:55 • Заявить о нарушении
София Киларь 11.09.2018 13:55 • Заявить о нарушении