Верю

Співала скрипка в музиці дощів,
І били дріб поважні барабани,
А осінь йшла у мокрому плащі
Стежками зради, підлості й обману…

Вона несла корзину злих розлук,
У пазусі – ридання і печалі.
Сліди глибокі виболених мук
Зимовими й осінніми ночами…

Вона збирала в пелену  - калин
Терпкі червоні ягоди  для трунку.
Варила зілля з м’яти й горобин,
Холодний був щоб присмак поцілунку.

Жбурляла листям в дзеркало калюж,
На скрипці рвала виболені струни…
Із  крил печальних одиноких душ
Зривала рештки вітряні фортуни…

Та я в думках своїх не розгублюсь,
Мене до літа вернуть мої весни.
І я назустріч  щастю посміхнусь,
Й кохання, вірю, вогником воскресне…


Рецензии
Спасибо за чудесную поэзию....не знаю украинского языка,но читаешь и понимаешь...поэзия на всех языках остается поэзией души,а потому люба сердцу...всего самого доброго в жизни,Татьяна!Верою живём и будем жить...с теплом души,София

София Киларь   11.09.2018 13:55     Заявить о нарушении