Життя, як гра у Джуманджі;,
Пустеля джунглів, море суші.
Ми знов долаєм рубежі,
Ми знов рятуєм свої душі.
Болото скрізь, плазують гади,
На мить лиш сонце й знову дощ,
Страшніше смерті лише зрада.
Немає зраді жодних прощ!
Гра у життя — безповоротна,
Хто першим був, кудись він зник
І на небесних вже полотнах
Його чекає провідник.
Згоріло сонце, догорає
Останній промінь всіх надій,
Джуманджі, як життя — безкрає,
Не зупиняйся, лише дій!
Життя, як гра у Джуманджi
© Copyright: Игорь Стожар, 2018
Свидетельство о публикации №118072105918
Свидетельство о публикации №118072105918
Рецензии