зковеркане щастя
А нектар собі забрав
Я до щастя не привязана просто трішечки замазана
Воно бігло поміж нас і тернулось один раз
У душі моїй боліло серденько від болю мліло
Чі від щастя чи від горя всеодно життя потворне
В нім безжально тріпотіла
Та була безмовна мила
І ніколи я ненила
БОГА я благодарила
Що живу і світ цей бачу
То ридаю або скачу
Долітають дні кінця
Про щастя мрію безкінця
Свидетельство о публикации №118072000725