Ты спрашиваешь всё - откуда те слова? Коваленко

"Ти все питаєш, звідки ці слова..."

 Ти все питаєш, звідки ці слова,
Що йдуть некликані і владно стануть в ряд,
І кожна літера, і звук, і склад
Хвилюється, встає і ожива.

Вони цвітуть, як запізнілий сад,
Ростуть, як припорошена трава,
Така в них сила і такі права,
Що мимоволі ти відступишся назад.

Ти не володар їм, вони тебе ведуть,
І ти не знаєш, ким накреслена ця путь,
Одне відомо – мусиш з ними йти.

Є магія велика, чари слів,
І якщо ти збагнути це зумів,
Дістанешся найвищої мети.
-----------------------------
«Ты спрашиваешь всё, откуда те слова…» И.Е.Коваленко

Ты спрашиваешь всё – откуда те слова?
Идут незваными и ладно встанут в ряд,
И в каждой букве, в каждом звуке – лад
Волнуется, встаёт, и речь жива.

Они цветут, как запоздалый сад,
Растут, как запылённая трава:
Такая сила в них, такие в них права,
Что поневоле ты отступишься назад.

Ты им не господин, они тебя ведут,
И ты не знаешь сам, куда они идут,
Одно лишь знаешь: с ними в путь идти.

Есть магия в словах, есть чары дивных слов,
И если ты постичь то волшебство готов,
То высшей цели ты достигнешь на пути.

(19.07.2018)