Уже весна. Иван Коваленко

«Уже весна»

Уже весна, але поля ще голі,
І сірі хмари виснуть у вікні,
Безлисті дерева на видноколі
Ще сплять і марять у зимовім сні.

І раптом вітер, ніби мимоволі,
Жбурнув листок, як вісточку, мені.
Він вдаривсь в шибку, потім при стіні
Кружляв ще трошки, опускавсь поволі.

Живим він був улітку і зеленим,
Сухим сьогодні прилетів до мене.
Чому постукав у моє вікно?

Це – вісник вічності життя, не смерті.
Хто був живим, цього повік не стерти.
Поглянь: бруньки побільшали давно.
--------------------------------
«Уже весна» И.Е.Коваленко

Уже весна, но поле ещё голо,
Седые тучи виснут за окном.
Безлистные деревья частоколом
Ещё во сне – и грезят зимним сном.

Внезапно ветер, что взмахнул крылом,
Лист оборвал, как весточку, из дола.
Он мне в окно влетел стремглав, потом
Слегка кружился, падая до пола.

Он летом был живым и был зелёным,
Сегодня он сухим слетает с клёна.
Зачем стучится он в моё окно?

То – вестник вечной жизни, а не смерти.
Кто был живым, тех не стереть – поверьте.
Смотри: набухли почки все давно.

(18.07.2018)