Посвящение крёстному Сергею
Під сволоком тісної хати
Щось розгулялось до небес -
Немов колосся волохате
Лягає на сріблястий плес.
Немов прослали хліб насущний
Не рушники - потоки вод,
Хоч очі в небо дах заплющив,
Проріс зі стін блакитний глод.
Отут лишитися. Чекати.
Спивати час. Ловити мить -
Коли, нарешті, світла хата
У світлий вирій полетить.
28.06.1997
Свидетельство о публикации №118071708028