Пацалуюць вокны промнi...
Бег світанак па расе...
Сінявокі хлопчык, помніш,
Як жылі мы тут усе?
Мае вусны болем сцяты,
Тут ніхто ўжо не жыве...
І знаёмы водар мяты
Мяне кліча і заве.
Не сустрэну тут нікога,
Лёс размыў нашы сляды...
Бегла шэрая дарога,
А за ёй -- мае гады!
Свидетельство о публикации №118071705342
на русский, перевод получился вольный, вот что у меня вышло: http://www.stihi.ru/2019/05/07/5100
Серж Конфон 3 07.05.2019 15:05 Заявить о нарушении