Так холодно, так зимно,
Снігом вкрилася душа.
Немов птаха нестримна,
Крила свої десь лиша.
І знов під небом синім
Над безоднею одна.
Шукає, де є винні,
Біль розлуки п"є до дна.
Приспів:
Зігрій, я тебе благаю,
Зігрій, минуле поверни.
Удвох ми торкались раю,
Любов долонями пили.
Все якось символічно,
Нескінченність небуття.
Логічне – не логічно,
Серце хоче вороття.
Так холодно, так зимно,
Порожнеча, самота.
По колу час, так дивно,
Все минає без сліда.
Зiгрiй
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2018
Свидетельство о публикации №118071704638
Свидетельство о публикации №118071704638
Рецензии