Ранкова кава... ще дрімає світ,-
туманно-сонно...
чи в кожній жінці в миготінні літ
зроста Мадонна?
Чи в кожній нескінченна йде війна
Ліліт і Єви?
Розмитий світ прямує до вікна,-
красуні, де ви?
Я - жінка-воїн, з Осінню в очах,
в боях незмінно,
тримаю всесвіт на своїх плечах,
щопогодинно...
так хочу миру, сонця і добра,
беріз патлатих...
та вийшла з чоловічого ребра,
щоб стать солдатом.
Ранкова кава... безкінечна мить -
сиджу на троні...
душа по Єві вкотре защемить
і по Мадонні...
примарне щастя множить гіркота,-
боям - зупинка!..
я в ті хвилини ніжна й молода,
красива жінка.
Ранкова кава
© Copyright: Ева Сокол 2, 2018
Свидетельство о публикации №118071703247
Свидетельство о публикации №118071703247
Рецензии
Ну какая же прелесть! Последние две строки вообще душу зацепили за живое. Обнимаю!
Наталья Якименко 2 17.07.2018 16:04 • Заявить о нарушении
Наталья Якименко 2 17.07.2018 16:04 • Заявить о нарушении