Троянда Андерсена

Вже тиждень в Копенгагені дощі.
Стихія розходилася свавільно.
А перехожий в чорному плащі -
Ну от скажіть, хіба не божевільний?
У нього непокрита голова,
Вода, здається, залила і очі.
А в капелюсі квітку він хова
І тихо посміхаючись, шепоче:

“Я збережу тебе, трояндо, назавжди
У спогадах і світлих. і печальних.
Нехай не подала мені руки,

І я не повернусь уже туди.
Але дарунок цей її прощальний
Залишиться зі мною на роки.”

Серпень 1995

Авторский перевод на немецкий:
http://stihi.ru/2023/03/09/2516


Рецензии
Прекрасный сонет, Надя! Выбираю его!)

Евгения Рупп   08.03.2023 19:07     Заявить о нарушении
Хорошо, Женя, переведу на выходных или раньше, как получится.

Надия Медведовская   08.03.2023 19:10   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.