Самотність- вбивця, лячно кажеш?
Кому знайомо це іще?
Коли майбутнє тонну важить,
Моє не втирмає плече.
Я сподівалась нести разом,
Ділити навпіл радість, біль.
Коли підтримка є, одразу
Наснага лине звідусіль.
Але невпинно йду крізь хмари
І перешкоди на шляху.
Це покарання моє, кара,
Це гра із долею всліпу.
Від сліз гірких в очах видіння,
Невже, ще трошки і кінець?
Вперед іду з таким сумлінням,
Немов уздріла промінець.
Нещадний бій на виживання,
Де щастя- ціль, життя- мішень.
Я щиро вірю у кохання,
І, думаю, не я лише.
2014
Самотн сть
© Copyright: Николь Скай, 2018
Свидетельство о публикации №118071406496
Свидетельство о публикации №118071406496
Рецензии