Пробудилась в мені наснага,
Що недавно пішла, проте
Вгамувалась, нарешті, спрага,
І душа вже, немов цвіте.
Кожен подих тепер ціную,
Вмить довкола бринить життя.
Пісню знову згадала тую,
Що співала іще дитям.
Принципово міняю масті,
Всі червові будУть нехай.
Щось невпинно штовхає в щастя,
Шепче тихо: "Із ним тікай..."
І, мабуть, від кохання крила
Чим подалі нагору рвуть.
Я дарунок цей оцінила,
Як тебе, доле мОя, звуть?
2014
Як тебе, доле
© Copyright: Николь Скай, 2018
Свидетельство о публикации №118071406402
Свидетельство о публикации №118071406402
Рецензии