Наче пташка, залякана бурями,
В твоїм серці притулку шукаю.
Заховатись хотіла б за мурами,
До останнього ж - зволікаю.
Розгулялась негода непрохано,
На шляху усе шкодить, ламає.
А душа, наче пташка сполохана,
Лише спокою жде і бажає.
Одиноку при стежці ромашку
До землі вітер гне, нахиляє.
А душа моя, наче пташка,
В темнім лісі світло шукає.
14.07.2018
Пташка
© Copyright: Лариса Перминова, 2018
Свидетельство о публикации №118071404572
Свидетельство о публикации №118071404572
Рецензии