Колись до тебе я приходив...
Весняним лагідним дощем,
Та стрів очей дівочих подив
Й серця розчуленого щем...
Тебе чекав я довго дуже,
Не дочекався та й...пішов –
Мабуть спізнився, сивий друже,
І своє щастя не знайшов...
Мене поніс по полю вітер,
Жасміну подихом плінив,
Жбурнув в розмай весняних квітів
Та вкрив плащем травневих злив.
Душа поета схаменеться,
Бо змило сум душі дощем,
Та серцю досі ще не йметься –
Хвилює синьоокий щем...
Свидетельство о публикации №118071403141
=
Не стану, сегодня, смотреть сериал,
Сам Пепел из сердца, мне искру достал... Улыбаюсь.
Евгения Позднякова 30.05.2020 21:07 Заявить о нарушении
И в мир поэтический Вас привела,
Чтоб Вы написали стихов во стократ,
Чем Юрка-поэт, Валентин-демократ.
За это Вам будет народа хвала
И, значит, не зря искра Вас позвала!
С теплом души - Валентин.
Валентин Пепел 13.07.2020 08:29 Заявить о нарушении