Життя,буденність,клопоти,турботи…
І так минає кожен день за днем.
Приходим втомлені додому ми з роботи…
У кожного стає щось тягарем.
Минає ніч,і знову те світання,
Яке нас змушує піднятися і йти.
Терпіння в когось крапля це остання…
І сили дальше жить де віднайти?
Хтось бачить в кожнім дні нову стежину.
А хтось – лиш темряву й суцільную пітьму.
Життя треба плекать,наче дитину,
А не приймати за натягнуту струну.
І так життя минає,пробігає,
І ми пливем в його тій течії.
Й не знаємо,що завтра нас чекає.
І берегів не бачимо краї.
01.07.2018 р.
Життя, буденнiсть, клопоти, турботи
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2018
Свидетельство о публикации №118071207507
Свидетельство о публикации №118071207507
Рецензии