Судомами зводить ноги,не йти...
Далеко у старості зможеш минути стіни?
То може...що я не змогла..? Ти,мені,-прости.
В коханні не має бути війни.
Судомами зводить серце,відверто край.
Благає кохати...й кохати іще сильніш.
Говорить мов в сні...марить. Ну! Просинайсь...
Від спраглої втоми. Давай,скоріш.
(Понкратова.О.В.)
Просинайсь
© Copyright: Лена Грама, 2018
Свидетельство о публикации №118071108267
Свидетельство о публикации №118071108267
Рецензии