Слова про кохання

Слова про кохання

Кохати - це віддавати назавжди
Почуття свої,  наче річку,
З весняною щедрістю розплескати
На радість коханій людині.

Кохати - це тільки очі відкрити
Відразу і ще з зорею, подумати
Як би обдарувати
Того, кого любиш всією душею?!

Кохати - це пристрасно вести бої
За вірність.  І словом. І поглядом кожним,
Щоб серця до кінця були
І в горі, і в радості завжди поруч.

А чи чекає тебе любов? Звичайно, вона чекає!
І ніжність її, і тепло, та тільки
Підрахунків вона не веде:
Віддано стільки-то, взято - стільки.

Кохання то не є скарбничка в зашкафній імлі.
Пісням не властиво ховатись.
Кохати - це з радістю відгукатись
На все чудове, що на землі!

Кохати - це бачити навколо все,
Відчувши її, саме рідну душу:
Ось книга - читав він її чи ні?
Груша ... А як йому ця груша?

Дрібниця? Не правда. Чому дрібниця?!
Часом і краплі життя рятують.
Кохання - це безліч щастя скарбниця,
Бо щастя маленького не буває!

Кохання- це не пристрасті феєрверк.
Кохання - це вірні назавжди руки,
Вони не лякаються чорних днів,
Ні зваб і ні розлуки.

Кохати - це істину берегти,
Якщо ти один проти цілого світу.
Кохати - це вміння прощати
Все, крім підлості та обману.

Кохати - це скільки завгодно раз
З гордістю витримати всі злигодні,
Але ніколи, навіть в смертний час,
На приниження не бути згодним!

Кохання то не веселий бездумний бант
І не закиди, що б'ють під ребра.
Кохати - це означає мати талант,
Той, що є самий безцінний.

І до біса жалюгідні якісь страхи,
Щоб почуття не пішли, як пісок у воду.
Тимчасові захоплення, що пройшли,
Ти не назвеш коханням!

Та мені й байдужий цинічний сміх
Того, кому зіркових висот не сягнути.
Адже ці вірші мої лише для тих,
Хто серцем всім здатний КОХАТИ!

#https://youtu.be/bi8RMnVyp_Q

Эдуард Асадов - Слово о любви

Любить — это прежде всего отдавать.
Любить — значит чувства свои, как реку,
С весенней щедростью расплескать
На радость близкому человеку.

Любить — это только глаза открыть
И сразу подумать еще с зарею:
Ну чем бы порадовать, одарить
Того, кого любишь ты всей душою?!

Любить — значит страстно вести бои
За верность и словом, и каждым взглядом,
Чтоб были сердца до конца свои
И в горе и в радости вечно рядом.

А ждет ли любовь? Ну конечно, ждет!
И нежности ждет и тепла, но только
Подсчетов бухгалтерских не ведет:
Отдано столько-то, взято столько.

Любовь не копилка в зашкафной мгле.
Песне не свойственно замыкаться.
Любить — это с радостью откликаться
На все хорошее на земле!

Любить — это видеть любой предмет,
Чувствуя рядом родную душу:
Вот книга — читал он ее или нет?
Груша... А как ему эта груша?

Пустяк? Отчего? Почему пустяк?!
Порой ведь и каплею жизнь спасают.
Любовь — это счастья вишневый стяг,
А в счастье пустячного не бывает!

Любовь — не сплошной фейерверк страстей.
Любовь — это верные в жизни руки,
Она не страшится ни черных дней,
Ни обольщений и ни разлуки.

Любить — значит истину защищать,
Даже восстав против всей вселенной.
Любить — это в горе уметь прощать
Все, кроме подлости и измены.

Любить — значит сколько угодно раз
С гордостью выдержать все лишенья,
Но никогда, даже в смертный час,
Не соглашаться на униженья!

Любовь — не веселый бездумный бант
И не упреки, что бьют под ребра.
Любить — это значит иметь талант,
Может быть, самый большой и добрый.

И к черту жалкие рассужденья,
Все чувства уйдут, как в песок вода.
Временны только лишь увлеченья.
Любовь же, как солнце, живет всегда!

И мне наплевать на циничный смех
Того, кому звездных высот не мерить.
Ведь эти стихи мои лишь для тех,
Кто сердцем способен любить и верить!


https://www.youtube.com/watch?v=uFkIWhoCF8I