Колись давно у цій оселі
усім нам весело було,
співалися пісні веселі,
а навкруги бузком цвіло.
Мене назріла знову туга,
згадала я про отчий дім,
раптово виникла напруга,
ще й вітер викликає гнів.
Хотіла б знову повернутись
в свою оселю де жила,
усій родині посміхнутись
де тато, мама молода.
Назад не вернуться ніколи
найкращі дні, мої літа,
курличуть журавлі у полі –
дорога даллю утіка.
Колись давно
© Copyright: Татьяна Лемешко Безпалюк, 2018
Свидетельство о публикации №118071104393
Свидетельство о публикации №118071104393
Рецензии