Помню осенний мы вальс танцевали
В парке вечернем под яркой луной.
Счастье звало, но того мы не знали.
Что этот танец последний с тобой...
Время проходит, стирая все грани.
Чувства прошли, помогли мне года.
Лишь теплота полутоном тревожит.
Я вспоминаю ,каким был тогда.
Молодость, счастье и мир под ногами.
Золото в кронах тенистых аллей.
Взгляд твой насмешливый сердце пронзает.
Внутренний шёпот - ну будь же смелей!
Так и не сделал я нужного шага.
Знаю, ждала, но то робость моя.
Часто потом слышал с ветром осенним.
Что ж ты наделал... теперь не твоя...
Георгий Мчедлидзе
перевод на украинский язык Аня Михеева
Пам’ятаю осінній ми вальс танцювали
В парку вечірньому і місяць яскравий.
Щастя кликало, того ми не знали.
Що цей танець з тобою останнiй…
Час минає, стираючі всі грані.
Почуття минули, допомогли роки.
Лиш теплота півтонами турбує.
Я згадую яким ти був тоді.
Молодість, щастя i мир під ногами.
Золото в кронах тінистих алей.
Погляд глузливий серце проймає.
Внутрішній шепіт – бути сміливим!
Так не зробив я потрiбного кроку.
Сподівалась, але нерішучість моя.
Потім я чув разом з вітром осіннім.
Що ж наробив ти…тепер не твоя…
картинка из интернета
Свидетельство о публикации №118071102112