Моя донечко, моя надія,
Вже доросла, як роки летять!
Дивлячись у небо, так радію,
Що навчила я тебе літать.
Що змогла у світ підготувати,
Не зломивши ніжності гілки,
Що була більш подружка, ніж мати,
Зберігала щирості палкі.
Ти така тендітна, без паплюжень,
Не хотіла бути, як усі..
Я тебе підтримувала дружньо.
Ти для мене квітка у росі.
Така чуйна, щиросердна, добра,
Може й буде важко у житті.
Та ти дуже сильна, стійка, горда
І не будеш ти на самоті.
Моя донечко, моє рідненьке зерня,
Проростила в серці я своїм.
Ти мою любов колись повернеш,
Коли дітки з'являться твої.
Моя донечко
© Copyright: Ольга Довжик-Остринская, 2018
Свидетельство о публикации №118070904721
Свидетельство о публикации №118070904721
Рецензии