В тревоге напряжённой снова. И. Е. Коваленко
В напруженій тривозі знову
Кудись відходить божий день,
А я розм’як, розсупив брови,
Занурився в учення “дзен”.
В душі відчув якусь обнову,
Утік від зойків і пісень,
Малих травинок чую мову,
Для мене друг – трухлявий пень.
Нехай течуть життя хвилини,
Мені достатньо і росини,
Щоб силу духу віднайти.
Я, зализавши кожну рану,
Поринуть хочу у нірвану,
Коли була б ще поруч ти!
-------------------------------
«В тревоге напряжённой снова» И.Е.Коваленко
В тревоге напряжённой снова
Идёт куда-то божий день,
А я размяк, насупив брови,
Весь погружён в ученье «дзен».
Почувствовав в душе обнову,
Ушёл от криков, песен в тень,
Травинок малых слышу слово,
Мой друг теперь – трухлявый пень.
Пускай течёт вся цепь минут,
Мне хватит и росинки тут,
Чтоб силу духа обрести.
Я, зализав любую рану,
Хочу теперь нырнуть в нирвану,
Лишь бы была здесь рядом ты!
(9.07.2018)
Свидетельство о публикации №118070901435