Остаётся плюнуть

Каждый день одно и тоже:
Нудность утренних газет,
Как подешевели гроши,..
Утро в спешке – хуже нет!
Кто кого мудрее в Раде
Будем думать и гадать.
И идею воскрешенья
Нации кнутом решать…
Гендерный вопрос поставим:
Исчезают мужики –
Макияж, прикид, причёска…
Где же мысли, где мозги?
Где же, братцы, рефлексия?
Мы гребём лишь под себя!
Украинцы – кто такие?
В спешке объяснить нельзя.
Остаётся только плюнуть -
Над «дискурсом» не мудрить!
Брошу в мусорку газеты,..
Просто хочется пожить.

Андрей Любко-Задовбало

Кожного дня одне й те ж саме

Кожного дня одне й те ж саме.
Ранкові газети, невиспаність, поспіх.
Однакові зануди,
зрештою, цілком оригінальні.
Національна ідея,
ті ж самі суперечки довкола неї.
Нез’ясованість поняття \”дискурс\”.
Питання гендеру,
насправді ж самоутвердження фемінности.
Право на сповідь.
Поспіх, дзеркало, зачіска.
Також постійна відсутність
себе і думки.
Чітка громадянська позиція,
медії, турбота про тебе.
Спрага, поспіх.
…залишається плюнути.