Дорослiшати?
Кон'юнктурником треба ставати?
Віршоробом, щоб оди складати бучні,
І замовникам їх продавати.
І дарма, що ті твори не кращі лайна,
Будуть теми ж у них актуальні –
Супер-лідер, торти, політична війна
Та покращень вагон віртуальних.
Головне у тих віршах не якість думок,
Головне – будь-чому потурати!
І, зробивши хазяїну в задницю «чмок»,
Язика туди глибше запхати.
І тоді ти в спільнотах, у спілках, ти – свій!
Ти - у стаді і біля корита.
Ти у лавах міцних політичних повій,
Де життя прогнозовано сите.
Я ж, дурний, засидівся в дитинстві іще
Ніс за вітром не вмію тримати.
І не хочу ламати етичні кліше,
Замість мозку вкладаючи вату.
Та, можливо, погана позиція ця -
В люди вийти мені заважає?!
І життя не знесе золотого яйця,
В блиску слави мене не скупає?
Та дарма! Проживу я дурним, як дитя.
Не засвоївши норм кон’юнктурних.
Сподіваюсь, що краще загробне життя
Мають не жополизи, а дурні…
08.07.2018
Свидетельство о публикации №118070805252