Протуберанцi

               

                Ка - дух-хранитель у древніх єгиптян

Десь за очима її безодні
Лине востаннє не кількістю днів
Тихе кохання плеском рапсодій
Лементом струн, сповідальністю слів.

Рухів замріяних квіт неозорий.
Хочеш, себе я спалю!
Ясне продовжим мереживо зорь.
Спалахи Сонця заллю.

Серця мого протуберанці
Палахкотять, сновигають, тріпочуть.
Ось надівають ангели ранці.
Їх парашути прозорі лопочуть.

Хто їх зупине на землю падіння?
Тіло простерлося схилів видінням.
Кручі та рови, пагорб, пещера.
О, краєвид, обніму тебе ще раз!

Тихе зітхання каскадом просодій.
Рухи сновид посеред сновидінь.
Стигнуть за дзвонами блискавок змії
Передчуттів сновигання огидні.

Кинь же до пекла сумнівне сумління!
Серцем щосили спалю.
Випрям же віру над димом, над тлінням.
Знову побачиш зорю.

Там де мереживо їх неосяжне
Будемо шастя плекать.
ВУзли юдолі розв'яже
Найдопоможе твій Ка.

2 Липня 2018 Року