Ян Таировский. Счастье с пустым ведёрцем
Не один у нас, видно, очаг.
Только как же прожить без моря,
Что синеет в твоих очах?
Только вырвать из сердца можно ль
То, что там навсегда легло?
И зачем с ведёрцем порожним
Счастье стёжку мне перешло?
Шчасце з пустым вядзерцам
Ну і што? Не любіць ты можаш.
Не адзіны з табой ачаг.
Толькі як жа пражыць без мора,
Што сінее ў тваіх вачах?
Толькі вырваць з сэрца ці можна
Тое, што назаўжды лягло?
І навошта з вядзерцам парожнім
Шчасце сцежку мне перайшло?
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №118070501044