День упав в долоні, нібито лист,
Світанок посміхнувся в вікно,
Та нам все одно,
Забуті давно,
Ми, навіть, не друзі.
День заповнює в емоціях зміст,
Малює пам"ять те, що було,
Та вже все одно,
Холодне тепло,
Не треба ілюзій.
Приспів:
Просто все і непросто,
Щастя – скорений острів,
Але на фоні не ми.
Стрімко рухались вгору,
Не відчули опори,
Коли торкались землі.
День вдихнув знов новий подих в життя,
І стало якось легше воно,
Та нам все одно,
Забуті давно,
І різні в нас хвилі.
День, незвичні з ним прийшли відчуття,
Інакше бути і не могло,
Та вже все одно,
Холодне тепло,
Наскрізь і навиліт.
На фонi не ми
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2018
Свидетельство о публикации №118070404809
Свидетельство о публикации №118070404809
Рецензии