І прошу, і молю, і благаю
Зачекай мене, люба Весно!
Як же я твої квіти кохаю,
Що бузком заглядають в вікно!
Я люблю солов'їні світанки,
Човник місяця у вишині,
І цілющу росу , ту, що зранку
На косу ти кидаєш мені!
Я вслухаюся в шелест берези,
Що нашіптує їй вітерець?
А у небі зникають Терези,
Що повішав на віки Творець.
Як же тиша дзвенить над водою,
І парує над теплим ставком!
Де зустрілись ми вперше з тобою
Коли був я іще малюком!
Коли в тебе тоді закохався
До нестями кохаю й тепер -
Той хлопчина, що ранком купався
У очах твоїх синіх озер…
прошу, молю, благаю...
© Copyright: Игорь Сторожук, 2018
Свидетельство о публикации №118070308060
Свидетельство о публикации №118070308060
Рецензии
