Причаjвся за серцем бiль
Злий. Непроханий. І даремний.
Неупізнаний. Неприємний,
мов на чорному хлібі – цвіль.
Не за добрим, не за добром,
не за сонцем, не за коханням –
просто так... Біль підкрався зрання –
день помножити на зеро.
Озирнусь на життя своє.
Пригадаю і щастя, й муку,
та прийму твою теплу руку:
це тепло – все, що в мене є.
Легше вдвох проти болю нам –
проти болю і у недолі.
Злиться біль, але йде поволі –
біль не любить, як я не сам...
................................
Foto Natalya Tuchapska
Свидетельство о публикации №118070102962