Біля церкви стояла жінка.
Вся у чорному... Та не вся...
Порятунком білу хустинку
все підносила до лиця.
Я дивився на парус білий
в морі чорної німоти,
і мені дарувала сили
світла мить серед чорноти.
Ту хустинку я не забуду
в мить гірких і сумних пісень –
у душі моїй має бути
білий клаптик на чорний день...
Бiля церкви, або Бiлий клаптик
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118070102476
Свидетельство о публикации №118070102476
Рецензии