Ти порахуй до десяти... Viktoria AbuQadoum

Оригінал:

 
Ти порахуй до десяти,
Розмірено, спокійно, стримано...
Пообіцяла ж я прийти,
Ось тільки розберуся з римами...

Ось тільки вірші допишу,
Вони мене обвили зміями...
Повір, вишукую стежу,
Тобою весь цей час омріяну...

Рахуй, рахуй до десяти,
На "п’ять" спинись, спочити бажано...
Як важко йшлося до мети —
Хіба комусь оте розкажемо?..

І знов рахуй, іще, іще,
З новими силами, із запалом,
Сльозами, мов рясним дощем,
Чекання поміж нами крапало...

Й коли ти втомишся нести
Ці обіцянки хитрі лисячі,
Дойдеш до жданих десяти —
Рахуй тоді до ста, до тисячі...
Viktoria AbuQadoum; Українська поезія


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Ты посчитай до десяти,
Размеренно, спокойно, сдержанно…
Пообещала же прийти,
Да с рифмами – самоотверженна.

Стихи вот только допишу:
Они меня обвили змеями…
Поверь: ответственно слежу,
Чтоб уравнять слова с камеями…

Считай, считай до десяти,
«на «пять» остановись, пожалуйста…
Что путь тяжёл был до мечты,  –
Не стану ныть и ты не жалуйся…

И вновь считай – потом пойдём –
С запалом новым, силой закипи…
Слезами, ливневым дождём
Меж нами чтобы чувства капали…

…Коль утомишься ты нести
Все обещанья вместе с мыслями, –
Числа достигнув десяти,
Считай тогда до ста, до тысячи…