В дорогу як ідеш один,
яка б не була важка ноша-
ти не діли іі ні з ким.
Твоє погане і хороше -
то лиш твоє, як не крути.
Одному, може, й важкувато.
Та долі зведені мости
кому ти зможеш доручати?
Злом поділитись -серцю гріх.
А щастя прийде -хто відчує
його найліпше від усіх?
Воно лише в тобі квітує!
Неси. Не плачся. Не шукай
когось собі на допомогу.
Поглянь, який безмежний край!
І бережи свою дорогу.
27 травня 2018 р
Когда идешь один... укр
© Copyright: Евгения Кобикова, 2018
Свидетельство о публикации №118063002235
Свидетельство о публикации №118063002235
Рецензии