Теплый вечер... укр

Теплий вечір. Зорі ясні.
Тихо всюди. Місто спить.
В'ється вулиця сучасна.
І сучасна лине мить.

Сплять безликіі будови. 
Скло,  бетон, сумний фасад.
А мене вертає знову
в двісті літ тому назад.

В вісімнадцятім столітті, 
що будинок - то шедевр. 
У мужчин в лацкані квіти. 
Анфілади, бельведер...

На каретах приізджають. 
Щодня пишуться листи. 
А сьогодні шлемо смайли.
Мряка, Господи, прости. 

І якщо не в бальнім танці
я крутилася колись, 
то мені, простій селянці
голубіла неба вись. 

І не було пестицидів, 
усе свіже і корисне. 
А тепер - ну де то видів-
молоко два роки дійсне!

І дівчата у рум'янці
опускали очі нижче-
ненароком хлопець в танці
притулявсь до неі ближче.

Зате зараз спідничина
відкриває всі спокуси.
Зачарований мужчина
муки ці терпіти мусить.

Все знецінилось, спростилось. 
В день знайомства зразу в ліжко. 
Ми до чого докотились?
Так усе не романтично.

Ніхто руку не цілує. 
Бюст відкритий на виду. 
Секс  над розумом вершує, 
ні поваги,  ні стиду.

Ні таки стою на своім-
було краще ніж тепер.
А сьогодні світ, як в гною, 
в жадобі  бабла завмер.

Хочуть грошей. Хочуть слави. 
Лізуть, пруться у верхи,
при надіі, як Варсаві, 
Бог простить усі гріхи.

Не простить і не забуде. 
Боком вилізе колись
Схаменіться люди! Люди!
Подивіться в неба вись.

Там пташки у вільній волі.
 І не сіють і не жнуть.
У безкрайньому просторі
щастям й радістю живуть.

Теплий вечір. Зорі ясні. 
Тихо всюди. Ніжна мить.
Добрим, вічним і прекрасним
будьмо  жить...

2 червня 2018 р






з