Я пам'ятаю, що я квіткою була.
В житті минулім.. Спогад виринає-
в широкім лузі на околиці села
пташок веселих зграя
мене піснями тішила щоранку.
І вітерець так ніжно колихав.
І по траві росяна вишиванка,
як діаманти сяяла. І став
давався чути плеском карасів
між зарослів розквітлого латаття.
І далі знову тиша. Звідусіль
метелики злітались танцювати.
Щасливая минувшого пора.
Веселий літній час.
Я квіткою між квітами була...
Чи не тому тепер так люблю вас?
9 червня 2018 р
Я помню... укр
© Copyright: Евгения Кобикова, 2018
Свидетельство о публикации №118063002095
Свидетельство о публикации №118063002095
Рецензии