Співаю колискову для матусі:
Спи, моя рідна нене, засинай.
Покинути тебе вже біль ця мусить,
І зникнути за синій небокрай.
Тримаю у руках твої долоні:
Вони в мозолях, бо увесь свій вік
Ти тяжко працювала вдома, в полі,
Щоб вивести у люди нас усіх.
Я біля ліжка посиджу рядочком.
Поправлю ковдру, світло затіню.
Прокинешся і скажеш тихо:" Дочко,
Ти спати йди, а я вже потерплю"…
Моя рідненька, світла моя зоре,
Ця біль минеться, тільки засинай…
Я ж маю пережити оце горе:
Ти теж ідеш за синій небокрай…
Колискова для матусi
© Copyright: Валентина Комина, 2018
Свидетельство о публикации №118062807704
Свидетельство о публикации №118062807704
Рецензии