Мы тут язик шчэ подключылы

О, вішь, как то зручній ф гад?
Ну, ганыты чужых фсіх

Якій ті кій, такую й палку
Получиш в старости, товариш!
Бо видиш, како во ридахторь
Шпаклює зь по й хахляцку ж.

Тыпэр на нашый мовы, старшый,
Мы вам во скажымо тэ самэ:
Якый ты кый, такую й палку
Узьмэш на старосьць в падлый.

Тут в нас нымае ы, памаешь?
Да і даж шчы вуш варым так но.
От мы й ій Мові хочм, коб віды
АтрідакціРваці хоць ЦігРу сь.

Ввыды ж язык чы ёнзык польскый –
І ты ужэ заядлый пойнтыр.
Да й ій пойі но вжо хоть коный
Бо Коля скажэ: конэй.

Бо падежі же от нычогы,
Колы тколя пак прам похожы.
Ну, вот воно й воняець добжэ,
Ек печінь лізэ в ногы.

Но всі врачі і, бы й дохторкы,
Тобі роскажуть про грыбочкы!
І ныц ны лічыть йіх, но кроме
Замазаць салідолам.

Но мы про шо во байім гондэ:
Выдэ тут Вік рогатых козок –
І а ны здрасьце діду ф храпу.
Бо тегнэ ношу страшну!

Колысь, бач, сыру дав він быццам.
Да шэ й бызплатного сосіду сь.
І зганьбовав я прамо тітку
Ёгоную, шо брыдко вш.

І ек мні з йімы помірітісь…
Ну, й от пошов пырыпросыты.
Да ты, блін, что! Да мы ш святые!
А ты якыйсь шэ гыцыль.

А ведь давав дарімно й сіно.
І на пасы хоть гындэ скік хоч.
Да понасралы но влад кізкы.
А я ж йім прыбыры но.

О гэтак, ек чловік больный крох,
Шануе й батька й матру рідну:
Да ты запёк мне блін с-паднізу
І матру во вбыв ніччо!

О так і шураны с Кот:
Оно гыдылы й былы б.
Куды ш ты псіхам угодыш чым,
Колы ф штанах сокірка.

Ну, 4 в дні рождіння.
Чы й в даты шэ ножышчэ.

...о гэто хто там - выдно?