втікай
- Зайчику, хлопчику, промене сонячний,
смутку моГО - не руш!
- Буду тобі - і в біді, і в помочі -
хочеш-не-хочеш! - муж!
Грати весіллю на нашій вулиці -
вийду з будь-ким на герць!
- Глянь-но: на палях вже вік вовтузяться
зранених сто сердець.
Серце ж моє - то чортяка воскова,
і не бери до рук!
Стане й без мене на вік твій, соколе,
невиліковних мук...
- Долею- трунком, а все ж - дарунком...
Далі - хоч прірви край!
...і накриває своїм цілунком
тихе моє "Втікай..."
04. 06
© Copyright: Невредно Мечтать, 2018
Свидетельство о публикации №118062806058
Свидетельство о публикации №118062806058
Рецензии
І нехай накриває! І лишається назавжди, в печалі і в радості... У Вас такий особливий і неповторний стиль -- що можна серед тисяч інших поезій відразу впізнавати Ваші. Дякую за насолоду! З повагою --
Надежда Еременко 28.05.2023 19:17 • Заявить о нарушении
Надежда Еременко 28.05.2023 19:17 • Заявить о нарушении