Боюсь: відійде тепле літо,
Й красу з собою забере…
Й земля, що літеплом зігріта,
Кущі в багрянець убере.
Що відцвітуть медово квіти,
І лист із дерева впаде..,
Замовкнуть скрипки і трембіти,
І стежка в осінь поведе.
А там – холодний сум, печалі,
Дощів холодних курявА…
І на осінньому причалі –
Чиїсь не сказні слова…
Хай буде літо, тільки літо,
Воно мені не набрида!
Й мені б теплом не відболіти,
Хоч осінь в душу загляда…
Боюсь
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118062706186
Свидетельство о публикации №118062706186
Рецензии