Як там було? Сполоханий,
Мов кошеня в кущах,
Боязкий і закоханий
Він щось шукав в очах.
Сполохами сполоханий
Ніжності? Гніву? Ні...
Бажаний та непроханий –
Знову він в моїм сні.
Доторком легким лякливим
(Невже ж то, невже, невже?) –
Ніби в яснім небі злива,
Ніби між ребра ножем…
Торкає, лякається, й знову
Повторює спраглий рух.
Але я зронила слово –
І вітер зелений вщух...
23.06.18
Як там було? Сполоханий
© Copyright: Наталка Змиивна, 2018
Свидетельство о публикации №118062705581
Свидетельство о публикации №118062705581
Рецензии