Я вранци побачу дорогу...
Я вранці побачу дорогу,
І птахом злітаю до неба…
Я серцем благаю до Бога,
Цей простір – душі моїй треба!
Я руки, мов крила розкину:
Кружляю, неначе лелека…
В душі помолюсь за родину…
Чому вони рідні далеко?
Чому розірвались дороги?..
А серце сумує до боля…
Благаю: «Святі наші боги!..
Де щастя народу і воля?!..»
26.06.2018 г. БГВ
Свидетельство о публикации №118062608305