Я вранци побачу дорогу...

               ***

Я вранці побачу дорогу,
І  птахом  злітаю  до  неба…
Я  серцем  благаю  до Бога,
Цей простір  –  душі моїй треба!


Я  руки, мов крила розкину:
Кружляю,  неначе   лелека…
В  душі  помолюсь за родину…
Чому  вони  рідні   далеко?


Чому   розірвались  дороги?..
А  серце  сумує  до  боля…
Благаю: «Святі  наші  боги!..
Де  щастя  народу  і  воля?!..»

26.06.2018 г.       БГВ


Рецензии