У долю правки час колись внесе. Viktoria AbuQadoum

Оригiнал:


У долю правки час колись внесе,
Лишивши спогад, почуттям оплачений...
А Ви мені пробачте за усе,
Хоча б тому, що Вам давно пробачено...
Розділить НАС на атоми цей світ,
Розтане все, що слало зір полудою...
Назад мене у долі Ви не звіть,
Хоча б тому, що звати Вас не буду я...
І далі йти, і мовчки далі йти,
І тембрами у ночі вити вовчими...
І вже про мене не кричіть в світи,
Хоча б тому, що й Вас від всіх замовчу я...
Чи захурделить Вам, чи задощить,
Чи надзвичайна спека Вас спіткає десь —
Та Ви мене забути не спішіть,
Хоча б тому, що й Ви не забуваєтесь...
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Когда-то правки времечко внесёт
В судьбу – воспоминанием оплаченным…
А Вы меня простите вновь за всё,
Коль Вам давно прощение назначено…
Мир атомов, лишившихся любви…
Растает всё,  что слал нам взгляд полудою…
Назад в Судьбу напрасно не зови –
И Вас ответно звать назад не буду я…
Потом идти…и молча  вдаль идти,
В ночь завывая тембрами волчачьими…
И про меня не закричат миры
Лишь потому, что стану Вас замалчивать…
То ль заметелит Вам, то ль задождит,
На необычный зной ли уповаете, –
Не надо забывать меня спешить:
Ведь мною тоже Вы не забываетесь…


Аватар Автора оригинала,
коллаж мой